АТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
21 липня 2021 року з’явилась постановка Кабінету Міністрів України №765 щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами, а також додаток 4 до Положення, в якому зазначені категорії (типи) освітніх потреб (труднощів). Згідно з цим документом, під освітніми труднощами мають на увазі труднощі у навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та рівень результатів навчання дітей відповідного року навчання у відповідному закладі освіти.
«Рівень підтримки» в освітньому процесі в інклюзивних класах (група) – обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі учнів з особливими освітніми потребами відповідно до їхніх індивідуальних потреб.
КАТЕГОРІЇ ОСВІТНІХ ТРУДНОЩІВ
Інтелектуальні.
Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву передумов інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо), власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування, продукування думки, судження, здатності робити висновки тощо), інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок).
Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві).
Можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової, мовленнєвої функцій (характеристик голосу, розрізнення звуків мовлення на слух, використання словникового запасу і граматики, перебігу читання, письма, комунікації тощо).
Фізичні.
Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву органів та кінцівок дитячого організму.
Навчальні.
Можуть полягати в обмеженні або своєрідності перебігу довільних видів діяльності різного ступеня прояву (писемного виду діяльності, математичних дій і т.д.).
Довільний вид діяльності – цілеспрямований вид діяльності, керування яким відбувається під контролем свідомості.
Соціаоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі) або соціокультурні (взаємодія з представниками осередків окремих культур, отримання інформації засобами жестової мови тощо).
Можуть полягати в наявності бар’єрів на шляху до формування навичок пристосування до умов соціального середовища, прояву рольової пластичності поведінки, інтеграції у соціальні групи, засвоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища тощо.
Виявлення бар’єрів виступає у якості індикатора переведення певних особливостей розвитку до статусу особливих освітніх потреб у наданні освітніх послуг закладом освіти, а значить пристосуванні освітнього середовища до стану розвитку дитини.
Варто розуміти, що ті особливості, які можуть бути виявлені під час обстеження, можуть проявитися у вигляді певних труднощів, але не створювати бар’єр на шляху до опанування шкільних знань, не набувають статусу особливих освітніх потреб, відповідно не потребують спеціальних налаштувань освітнього середовища.
Із 01.01.2022 набув чинності новий Порядок організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №957. Документом визначено організаційні засади навчання учнів з особливими освітніми потребами за інституційною (очною (денною)) формою здобуття освіти. Як зміниться ця система освітніх послуг? М
Рівні підтримки учнів з особливими освітніми потребами
Головною новацією в організації інклюзивного навчання є запровадження п’яти рівнів підтримки в освітньому процесі для учнів з особливими освітніми потребами.
Рівні підтримки – обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їхніх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти.
1. Перший рівень підтримки надається учням з особливими освітніми потребами, які мають поодинокі, незначні труднощі І ступеня прояву. Рішення закладу освіти приймається на підставі письмової заяви батьків (у довільній формі), протоколу оцінки потреби учня в наданні підтримки у закладі освіти (додаток 2 до Порядку) або висновку ІРЦ. Підтримка реалізується силами та ресурсами закладу освіти (надається консультативна допомога корекційного педагога, вчителя-логопеда, практичного психолога), але якщо зусиль школи недостатньо, батькам буде рекомендовано звернутися до ІРЦ. Для учнів цієї категорії інклюзивний клас не створюється, а під час розподілу школярів між класами кількість таких осіб не враховується. Надання підтримки першого рівня припиняється за рішенням команди та/або письмовою заявою одного з батьків.
2. Підтримка другого-п’ятого рівнів надається учням, які мають бар’єри в різних сферах розвитку, що перешкоджають успішному функціонуванню (навчанню/взаємодії/ігровій діяльності/мобільності). У цьому випадку керівник закладу освіти формує інклюзивний клас на підставі заяви одного з батьків учня та висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку школяра. Механізм реалізації підтримки передбачає:
- пристосування освітнього середовища (складання індивідуальної програми розвитку та навчального плану, адаптацію підручників та матеріалів, дизайну приміщень тощо);
- наявність допоміжних засобів для навчання, додаткової підтримки (соціальних послуг супроводу);
- консультації учасників освітнього процесу з фахівцями ІРЦ і педагогічними працівниками закладів спеціальної освіти;
- адаптація процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня (за часом і змістом), зміна методів тестування.
Кожний рівень підтримки має певні особливості, які потрібно врахувати під час організації інклюзивного навчання, зокрема:
1. Другий рівень підтримки надається учням, які мають труднощі легкого (ІІ) ступеня прояву. Для школярів цієї категорії передбачені: асистент учителя (за потреби), адаптація навчальних програм, до двох корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень. У класі може бути троє таких учнів.
2. Третій рівень підтримки надається учням, які мають труднощі помірного (ІІІ) ступеня прояву. Для школярів цієї категорії передбачені: асистент учителя та асистент учня (за потреби), адаптація навчальних програм та адаптований розклад занять, альтернативна комунікація, до чотирьох корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних занять на тиждень. В одному класі має бути не більше двох таких учнів.
3. Четвертий рівень підтримки надається учням, які мають труднощі тяжкого (ІV) ступеня прояву. Для школярів цієї категорії передбачені: асистент учителя та асистент учня, адаптація або модифікація змісту навчання, адаптований та/або модифікований розклад занять, використання спеціальних технологій та прийомів під час навчання, до шести корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних занять на тиждень. У класі має бути лише один такий учень.
4. П'ятий рівень підтримки надається учням, які мають труднощі найтяжчого (ІV) ступеня. Для школярів цієї категорії передбачені: асистент учителя та асистент учня, адаптація або модифікація змісту навчання, модифікований розклад занять, зміна результатів навчання, використання альтернативних методів навчання, до восьми корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних занять на тиждень. У класі має бути лише один такий учень.
Висновки ІРЦ, які видані до 01.01.2022, є чинними до закінчення строку їхньої дії (або до видачі нового). Якщо у висновку немає інформації про рівень підтримки учня, він визначається командою психолого-педагогічного супроводу за участю представника ІРЦ, який видав цей висновок. При цьому необхідно врахувати складність порушень.
Зарахування учнів з особливими освітніми потребами до школи
Згідно з наказом МОН від 16.04.2018 № 367 зарахування учнів з особливими освітніми потребами до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу керівника, що видається на підставі:
- заяви про зарахування до закладу освіти, поданої особисто одним із батьків учня (необхідно надати документ, що посвідчує особу);
- копії свідоцтва про народження дитини (під час подання надається оригінал);
- оригіналу або копії медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о;
- оригіналу або копії висновку про психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації (за бажанням батьків дитини);
- оригіналу або копії відповідного документа про освіту (за наявності).
Для здобуття початкової та базової середньої освіти учні з ООП, які проживають на території обслуговування школи, мають право на першочергове зарахування до цього закладу освіти.
Організація інклюзивного навчання
Для організації інклюзивного навчання керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу, яка протягом двох тижнів із початку навчання складає індивідуальну програму розвитку учня за формою. Слід врахувати, що програма підписується всіма членами команди та одним із батьків учня, а потім затверджується керівником закладу освіти. Також вона обов'язково переглядається принаймні двічі на рік, враховується всіма педагогічними працівниками під час освітнього процесу, та зберігається в особовій справі учня три роки.
На вимогу батьків та в разі відрахування чи переведення учня до іншого закладу освіти, батькам видається копія індивідуальної програми розвитку.
Організацію інклюзивного навчання учнів забезпечує асистент учителя згідно з затвердженою посадовою інструкцією. В освітньому процесі індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби учнів задовольняє асистент учня (це може бути один із батьків, уповноважена ними особа або соціальний працівник).
Для учнів, які навчаються в різних інклюзивних класах одного або різних років навчання, можуть бути створені інклюзивні міжкласні групи для вивчення навчальних предметів або курсів. Кількість учнів у такій групі повинна бути не менше шести та не більше дванадцяти осіб.
Індивідуальний навчальний план
Для учнів з особливими освітніми потребами може складатися індивідуальний навчальний план, форму якого визначає заклад освіти. План складає команда за участю вчителів і батьків учня, схвалює педагогічна рада та затверджує керівник закладу освіти. Він має бути підписаним одним із батьків учня та повинен містити:
- інформацію про назву закладу освіти;
- ПІБ учня;
- клас, у якому він навчається;
- цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану;
- загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
- інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму і темп їх засвоєння;
- очікувані результати навчання.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога)
На основі індивідуальної програми розвитку керівник закладу освіти складає та затверджує розклад проведення психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять. Його необхідно узгодити з розкладом навчальних занять класу, також він має відповідати педагогічним та санітарним вимогам, враховувати індивідуальні особливості учнів.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться:
- працівниками закладу освіти або додатково залученими фахівцями на основі цивільно-правових договорів, укладених із закладом освіти або відповідним органом управління освіти (умови оплати та перелік фахівців визначені Постановою КМУ від 14.02.2017 №88 зі змінами);
- в індивідуальній чи груповій формі (від двох до восьми осіб). Тривалість індивідуальних занять становить від 20 до 25 хвилин, групових – від 35 до 40 хвилин;
- у ресурсній кімнаті, медіатеці школи винятково у супроводі педагогічних працівників, асистента учня або залученого фахівця.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
Новий Порядок формує нову філософію надання освітніх послуг школярам з особливими освітніми потребами. Індивідуальна модель підтримки, командне визначення освітньої траєкторії, тісна взаємодія з ІРЦ має позитивно вплинути на якість інклюзивного навчання та допомогти школам покращити процес його організації.
Немає коментарів:
Дописати коментар